Київ 
 
228 - 98 - 19
Школа раннього розвитку
Дитячий клуб «Лоло»

Методика Марії Монтессорі

 Марія Монтессорі – видатний італійський педагог та психолог. Вона розробиламетодику навчання розумово відсталих дітей, а потім розповсюдила її на навчання всіх дітей.


„Розумовий розвиток починається не в стінах університету, а з моменту народження, та найбільш інтенсивно він проходить в перші роки життя”, - писала вона.


Суть методики Марії Монтессорі полягає в тому, щоб зумовити самовиховання, самонавчання та саморозвиток дитини; задача ж дорослого – допомогти дитині в реалізації своєї індивідуальності. Дитині потрібно дати якомога білше речей понюхати, помацати, спробувати на смак, тобто все відчути. Дитині необхідно навчитися контактувати з предметами особисто. 


Основний лозунг М. Монтессорі: „Допоможи мені зробити це самому”.Насильне примушення як метод навчання в цій педагогіці виключений. 
Діти об’єднуються в группи не за віком, а за ступенем засвоєння матеріалу. Навчальний день починається з вибору дитиною заняття на весь день, а закінчується тим, що малюки розповідають, що їм сьогодні вдалося дізнатись нового. В кожної дитини є свій журнал для звітів, в якому він пише або малює. 
М. Монтесорі розроблені дидактичні ігри та різноманітні посібники для вдослконалення зорового, слухового та тактильного сприйняття дітей. За основу були взяті ідеї та посібники, запропоновані відомими вченими І. Ітаром та Е. Сегеном.


Вправи для розвитку мілкої моторики рук – нанизування намиста, переливання води, пересипання круп, сортування бобових та ще багато цікавих завдань, ігр та вправ. Вся робота за системою Монтессорі будується за певним планом, з переходом від однієї сходинки до іншої, від однієї зони до іншої з читким дотриманням цієї послідовності. 


Критичні зауваження педагогів та психологів на адресу методики М. Монтессорі.

Критики Монтессорі стверджують, що її педагогічна система віднімає у вчителя (вихователя) авторитет, перетворюючи його в спостерігача і у випадку необхідності в підручний засіб для надання допомоги.


Психодидактичний матеріал, що застосовується, не дає можливості дитині обирати вільну зону діяльності. Це негативно відображається на його творчому розвиткові та не дозволяє проводити (з точки зору фантазії дитини) повноцінні ігри. Немає усвідомлення цінності та значимості вільної гри.


Діти в групі різного віку, і різниця може бути в декілька років. Це не дає можливості повноцінно займатися з кожною дитиною і давати їй той матеріал, який необхідний їй на даному віковому етапі. Заняття перетворюються в „уроки добра”, старші допомагають малюкам. Безумовно, малюки на цих заняттях отримують значно більше, ніж старші діти.